Перейти до основного вмісту
+38(067)551-61-28
+38(067)505-61-89
с.Софиевская Борщаговка, ул.Жулянская, 59а

Диня

Диня – однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових. Стебло ліаноподібне, одностеблове або розгалужене, листки великі, чергові, в пазухах листя формуються вусики, квітки й бічні пагони. Форма плодів різноманітна: округла, циліндрична, приплюснута тощо, забарвлення м’якуша зелене, жовте чи біле. Насіння кремове, завдовжки 9–15 мм. Диня – цінний харчовий і дієтичний продукт. Вона містить 13–20 % цукрів, каротин, вітаміни С, Р, фолієву кислоту, азотисті й пектинові речовини, клітковину, жири, леткі ароматичні речовини, мінеральні солі – заліза, калію, натрію.  Диня добре тамує спрагу й заспокійливо діє на нервову систему. Вона має сечогінну й м’яку проносну дію. Завдяки високому вмісту вітамінів В9 і С, а також солей заліза й калію, вона є хорошим дієтичним продуктом, що впливає на процес кровотворення й показана при недокрів’ї, серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях печінки й сечового міхура. М’якуш дині та її сік справляють сприятливу дію при запорах, водний настій насіння, що має сечогінну властивість, корисний при захворюваннях нирок. Зважаючи на те, що диня в основному перетравлюється в кишечнику, вважається, що їсти її краще не відразу по обіді, а через дві-три години. Диня при такому прийомі краще засвоюється й максимально корисна для організму. Слід пам’ятати, що не можна з’їдати за один прийом забагато дині, тому що переїдання призведе до розладу діяльності кишечнику. З м’якуша дині можна готувати живильні маски для обличчя. Ретельно потовчений м’якуш плода тонким шаром накладають на обличчя й залишають на 10–15 хв., потім знімають і вмиваються водою. На шкіру накладають крем. При регулярному застосуванні таких масок шкіра стає м’якою, еластичною, рожевою. Завдяки багатому набору вітамінів уживання дині робить шкіру тіла гладенькою, надає очам і волоссю гарногоприродного блиску, а губам – пружності й свіжості. Відвар дині – хороший косметичний засіб, що застосовується при пігментованих плямах, ластовинні й вуграх. Зрілі плоди дині вживають у свіжому вигляді як десерт, використовують для при готування цукатів, варення, в’ялять, маринують, запікають окремо або в суміші з гарбузом у духовці чи російській печі. Сирий сік дині – надзвичайно корисний напій. М’якуш дині додають у тісто, використовують як начинку для пирогів. Кращими попередниками при вирощуванні дині вважаються озима пшениця, багаторічні трави, кукурудза на зелений корм чи рано скошена на силос, горох. Дині добре ростуть на супіщаних чорноземах. Під зяблеву оранку вносять 20–30 т/га перегною та мінеральні добрива з розрахунку N – 45, Р – 60, К – 45 кг/га. Норма висіву насіння 2–3 кг/га. Глибина загортання насіння 4–6 см. Густота насаджень: ранньостиглих сортів у степу – 10,2 тис шт./га, у лісостепу – 12–20,4 тис. шт./га; середньо- і пізньостиглих – від 10,2 до 20,4 тис. шт./га, залежно від розміру пагонів. Схема висіву: ранніх сортів у степу 140х140 см по 2 рослини або 140х70 см по 1 рослині в гніздо; у лісостепу 140х70 см по 1–2 рослини або 140х45 см по 1 рослині. Строки висіву: Крим – І–ІІ декади квітня; степ – ІІ–ІІІ декади квітня; лісостеп – I або початок ІІ декади травня; полісся – ІІ декада травня.  Диня – теплолюбна культура й дуже вимоглива до сонячного освітлення. Сума активних температур 950–2100°С у залежності від сорту. Насіння дині проростає при температурі 15–16 °С і при сприятливих умовах дає сходи на 5–7 день, при температурі нижчій 15 °С диня не росте, а при подальшому зниженні температури й дощовій погоді відмирає її коренева система. При зниженні інтенсивності природного освітлення значно затримується зацвітання жіночих квіток. Найбільш сприятливі умови для розвитку дині – велика кількість ґрунтової вологи й сухе повітря. У скоростиглих сортів цвітіння жіночих квіток розпочинається на 35–40-й день після сходів і на 10–15 днів пізніше від чоловічих. Число чоловічих квіток на рослині може сягати 300–500, жіночих – у 15–20 разів менше. На пагонах першого порядку формується близько 10 % жіночих квіток, на батогах другого порядку – близько 40 %,тому прищипування – обов’язковий агротехнічний прийом при вирощуванні дині в закритому ґрунті.

   Вегетаційний період для ранніх сортів складає 60–80 днів, середньостиглих 80–100 днів, для середньопізніх і пізніх – понад 100 днів. Залежно від сорту й умовви рощування, плоди достигають: у степу – 1–10 липня, у лісостепу – ІІІ декада липня – І декада серпня, у лісостепу – наприкінці серпня – початку вересня. Більшість пізньостиглих сортів, вирощуваних тільки на півдні, дозріває у період зберігання, і збирають їх, як правило, недостиглими. Збирають плоди дині в міру їхнього дозрівання, про що свідчать характерна зміна забарвлення й поява специфічного приємного динного аромату.

Південні сорти дині прекрасно зберігаються в прохолодних провітрюваних приміщеннях, де їх підвішують у спеціально сплетених сітках.