Перейти до основного вмісту
+38(067)551-61-28
+38(067)505-61-89
с.Софиевская Борщаговка, ул.Жулянская, 59а

Шпинат

 ШПИНАТ (SPINACIA OLERACEA L.)

    Зелень шпинату багата на вітаміни й мінеральні солі. У 100 м свіжих листків міс-

титься 80 мг вітаміну С, 2–9 мг каротину, 2,17 мг вітамінів комплексу В, 6 мг вітаміну Е,

5 мг вітаміну К, 59 мг кальцію, 51 мг фосфору й 31 заліза. У шпинаті дуже багато калію –

742 мг на 100 г, причому більше його при осінньому вирощуванні. Є в ньому фолієва

кислота, а також вітаміни А, В1, В2, В6, РР, Р, Е, D2, К.

    Шпинат можна вживати свіжим і вареним, для приготування зелених супів і борщу.

Використовують його й для різних підливок. У консервній промисловості з його соку ви-

готовляють барвник для консервування зеленого горошку.

    Заготовляють шпинат як пюре або сушать його листя, розмелюючи їх у кавомолці,

й використовують отриманий порошок як приправу.

Завдяки вмісту вітаміну D2 (для запобігання рахіту), а також хлорофілу, близькому

за хімічним складом до гемоглобіну крові, шпинат став цінним компонентом дієтичного

й дитячого харчування.

    У народній медицині водний настій шпинату вживають при недокрів’ї, хворобах

горла й легенів. Свіжий шпинат дуже корисний при слабкому кишечнику, метеоризмі,

авітамінозі, нервовому виснаженні, рахіті, туберкульозі, цукровому діабеті.

Останнім часом шпинат почали застосовувати як лікарський засіб при променевій

хворобі й для профілактики пухлин.

   Шпинат – однорічна рослина із родини маревих. Коренева система розташована

в поверхневому шарі ґрунту, проникає вглиб не більше 1 метра. До появи стебел листя

в рослин зібрані розеткою й різняться за формою: круглі, округло-овальні, довгасто-

ланцетоподібні. Стебла сягають 70–80 см висоти, прямостоячі, із черговим розташу-

ванням листків. Шпинат – дводомна рослина, але трапляються й однодомні. Чоловічі

рослини мають менше листя й зацвітають раніше, квітки в них зібрані в суцвіття – во-

лоть. Жіночі рослини дають більше зелені, квітки сидячі, розташовані в пазухах листків.

Насіння дозріває через 80–100 днів і в різних сортів буває гладеньким або й колючим.

Це холодостійка овочева рослина, переносить зниження температури до –7–8 °С.

    Для вирощування шпинату придатні різні ґрунти, але найкраще він росте на вологих пе-

регнійних ґрунтах з реакцією рН, близькою до нейтральної. У літню пору при довгому

дні і високих температурах розвиток рослин прискорюється, що сприяє ранньому сте-

блуванню їх.

   Найпоширеніші сорти шпинату, переважно ранні, мають недолік – передчасне сте-

блетворення, що призводить до зниження якості врожаю, тож вони непридатні для літ-

ніх посівів.

   Розрізняють сорти для весняної, літньої й осінньо-зимової культури. Поширені

ранні сорти Велитень, Вірофле, Ростовський, Велетенський, Годри, середньостиглий

Житомирський і пізньостиглий Вікторія. Для закритого ґрунту рекомендується сорт Ве-

летенський.

   Під культуру не відводять спеціальних ділянок, частіше його висівають навесні як

попередник пізніх овочевих культур, а також улітку (із середини липня) як пожнивну

культуру. У невеликих кількостях висівають як проміжну культуру серед інших овочів або

в міжряддях саду.

   Навесні шпинат вирощують у теплицях, парниках, під плівковими покриттями на

утепленому ґрунті. Весняні висіви в захищеному ґрунті починають із кінця лютого. На

1 кв. м висівають 20–30 г насіння парниковою сівалкою на відстані 6 см ряд від ряду. При

вирощуванні шпинату підтримують температуру 10–12 °С у похмуру погоду й близько

18–22 °С – у сонячну.

У відкритому ґрунті під шпинат відводять ділянки, що рано звільнилися від снігу з

легкими ґрунтами. Висівають його якомога раніше п’ятирядковими стрічками з відстан-

ню між рядками 20 см і між стрічками – 40–50 см. На 1 га висівають 25–30 кг насіння.

248

   Перед висівом для прискорення появи сходів насіння протягом 1–1,5 доби намочують.

На невеликих ділянках на 1 кв. м вносять близько 4 кг перегною, 20–30 г суперфос-

фату, 30 г калійної солі й 20–30 г аміачної селітри. Насіння висівають рядами на відстані

25–30 см. Сходи з’являються через 8–10 днів. Для конвеєрного надходження врожаю

висів проводять через кожні 20–30 днів до кінця серпня.

   У літню пору шпинат висівають на злегка затінених ділянках. Улітку найкраще росте

новозеландський шпинат.

Необхідно враховувати, що при загущеному посіві через сухість ґрунту шпинат

швидко утворює стебло, при цьому кількість врожаю та його якість різко знижуються.

    Культури шпинату вирощують восени й узимку в районах з м’якою зимою (не нижче

мінус 12 °С), переважно для консервної промисловості. Висіваютьшпинат у серпні. Ви-

рощений восени шпинат можна збирати протягом усієї зими.

На півдні шпинат вирощують озимою культурою: висівають морозостійкі сорти у

вересні. Рослини у фазі невеликої розетки листків перезимовують, а навесні починають

рости і дають ранній урожай. Озимі висіви можна проводити також в умовах середньої

смуги: шпинат для перезимівлі висівають із середини серпня до початку вересня.

   Шпинат – високоврожайна культура. У парниках може дати 4–6 кг із рами. А при ви-

рощуванні на утепленому ґрунті – до 5–7 кг.

    Починають збирання, коли в рослин утвориться 5–6 добре розвинених листків, за-

кінчують – до появи стебел. Шпинат забирають рано вранці, коли листя краще багате на

вологу й охолоджене. У невеликих кількостях шпинат висмикують, оскільки зрізаний він

швидше в’яне, на більших площах – скошують косою чи машинами-косарками.

   Шпинат можна зберігати в пакетах у льодовиках замороженим при –1 °С упро-

довж 2–3 місяців. Урожай, зібраний пізно восени, заморожують невеликими зв’язками,

узимку перед споживанням кладуть у холодну воду, де зелень відновлює свіжий вигляд.

    Шпинат використовують для консервування у вигляді пюре, замороженої пасти тощо.

До речі, при виготовленні пюре зі шпинату значна частина вітаміну С окислюється кис-

нем повітря, тому краще заготовляти його без протирання. Зі свіжих листків шпинату

готують салати, приправлені рослинною олією, вершками, сметаною чи майонезом,

додають цибулю, кріп та іншу зелень, оцет. У свіжому вигляді листя додають до бутерб-

родів.

    У кулінарії є багато способів приготування зі шпинату супів, соусів і пюре. Листи

шпинату, попередньо розм’якшені в невеликій кількості води або на парі, вживають та-

кож підсмаженими. Необхідно врахувати, що страви зі шпинату споживати краще відра-

зу, бо при зберіганні протягом 24–48 годин з азотнокислих солей, що в ньому містяться,

утворюються шкідливі для організму азотистокислі солі