Огірок – однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових. Стебло в огірка сланке, розгалужене, густо опушене. Довжина стебла варіюється залежно від сорту й умов вирощування.
Рослини огірка досить вибагливі до умов середовища й, насамперед, до тепла. Насіння огірків не проростають при температурі нижчій від 12–13 °С. При температурі повітря 14 °С сходи з’являються через 15 днів, при 18 °С – через 7, а при температурі 22–23 °С – через 5 днів. Оптимальною для проростання насіння є температура 25 °С. Навіть незначні заморозки (0... – 2 °С) призводять до загибелі рослини. Тому ріст огірків у відкритому ґрунті можливе лише протягом періоду без морозів. При температурі 10–12 °С ріст надземної та кореневої систем припиняється, і листки набувають жовтуватого відтінку через руйнування хлорофілу.
ПОПЕРЕДНИКИ Й МІСЦЕ В СІВОЗМІНІ
Для одержання високих і сталих урожаїв велике значення має правильний вибір площ і відповідних попередників. Кращими ґрунтами є супіщані, легкі або середні суглинки, добре заправлені органічними й мінеральними добривами.
Підготовку ґрунту під висів насіння огірків проводять з урахуванням типу ґрунту, ступеня засміченості бур’янами й попередників. Якщо попередник збирається рано (озимі зернові, цибуля розсадна), то після їхнього збирання на полі проводять дискування на глибину 8–10 см. На засмічених кореневищними бур’янами ділянках застосовують пошарове (8–10; 12–14; 14–16 см) лущення лемішними лущильниками. Кожне наступне лущення проводять у міру проростання бур’янів, але не раніше ніж через 12–14
днів. Оранку проводять на глибину 20–25 см (залежно від ґрунтових умов) ярусними оборотними плугами в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. На ґрунтах, які зазнали ерозії, доцільно оранку замінити основною обробкою комбінованими знаряддями плоскорізного типу. Відразу після оранки роблять планування. Після планування необхідно внести добрива й зробити чизелювання на глибину 20 см.
ДОБРИВА
Для формування 1т продукції огірки, залежно від сорту (гібрида), споживають 2,7–3 кг азоту, 1,5–2 кг Р2О5, 4,2 – 4,5 кг К2О. На початку вегетації рослини інтенсивніше від інших елементів засвоюють азот, а під час утворення пагонів і плодоношення – калій.