Перейти до основного вмісту
+38(067)551-61-28
+38(067)505-61-89
с.Софиевская Борщаговка, ул.Жулянская, 59а

Помідор

Томат (Lycopersicon esculentum Mill.) – однорічна трав’яниста рослина родини пасльонових. Стебло або вилягає, або прямостояче (у штамбових сортів), дуже гіллясте, вкрите залозистими волокнами, які виділяють смолисту речовину зеленкуватожовтого кольору зі специфічним запахом.

   На головному стеблі в пазухах листків виростають бічні пагони (пасинки). У низькорослих (детермінантних із обмеженим ростом) сортів перша квіткова китиця закладається над п’ятим-шостим листком, а наступні китиці – через один-два листки. Тож ці сорти вирізняються більшою скоростиглістю й дружнішим плодоношенням та дозріванням. У високорослих (індетермінантних) сортів перша квіткова китиця закладається над сьомим-дев’ятим листком, а наступні – через два-три листки. Це пізньостиглі, з розтягнутим плодоношенням сорти.

Квітки в томата двостатеві, з п’ятьма-шістьма пелюстками й такою ж кількістю тичинок, з’єднаних у конусоподібний стовпчик, усередині якого знаходиться маточка. Томат в основному самозапильник, але в довготичинкових квіток можливе й перехресне запилення (на півдні – за допомогою трипсів). Суцвіття діляться на прості й розгалужені.

Плоди відрізняються за розміром, формою, забарвленням та кількістю камер, тобто за кількістю насінних гнізд (камер). Чим менший розмір камер і товщі їхні стінки, тим більша м’ясистість плодів. Дрібноплідні сорти зазвичай мають мало камер, і в них більше насіння; великоплідні - багатокамерні з меншою кількістю насіння.

   Насінини жовтувато-сірі, опушені, плоско-округлі. Маса 1000 насінин 2,5–4 г (200-250 шт. в 1 г).

Коренева система томата міститься в основному в орному шарі ґрунту, окремі корінці проникають углиб та в сторони до 2 м. При видаленні бічних пагонів (пасинків) і, отже, при скороченні асиміляційного апарату значно зменшується й потужність кореневої системи. При розсадній культурі основна маса коріння не проникає глибше 40–50 см і поширюється в радіусі до 60 см. Придаткові корінці легко утворюються при тривалому контакті стебел із вологим ґрунтом. При безрозсадній культурі зберігається стрижневий корінь, заглиблений у ґрунт, і зростає глибина проникнення кореневої системи. Різницю у формуваннікореневої системи та стійкості рослин при несприятливих умовах необхідно враховувати при виборі способів вирощування томатів.

Томат – теплолюбна культура. Його насіння проростає при температурі не нижчій 11 °С

При температурі нижчій 15 °С припиняється цвітіння, а при 10 °С припиняється й При мінус 0,5 °С гинуть квітки, а при –1 °С відмирають листки й стебла. Проте холодостійкі під час наливання плодів вони уражуються верховою гниллю. При різкій зміні посушливого періоду на вологий плоди розтріскуються.

Оптимальна вологість ґрунту для томата перебуває в межах 70–80 % НВ, залежн від фази розвитку рослин.

Критичним за потребою рослини у воді є період утворення бутонів і зав’язей, коли брак вологи призводить до їхнього опадання. Надлишок вологи, як і різке зниження температури під час цвітіння, призводять до опадання квіток, у період до цвітіння – посилює вегетативний ріст рослин.

Томат добре переносить помірну сухість повітря, та оптимальна вологість повітря перебуває в діапазоні 50–60 %. Вища вологість повітря підвищує ступінь поразки рослин грибковими захворюваннями, затримує дозрівання пилка, погіршує умови запліднення. Сильна повітряна посуха – дуже несприятлива для рослин, а різкий перехід від посухи до надмірного зволоження викликає розтріскування плодів.

Томат – світлолюбна культура, що добре розвивається при тривалому інтенсивному сонячному освітленні. При поганому освітленні вуглекислота повітря рослинами засвоюється погано, ріст і розвиток рослин сповільнюються. Дуже вимогливі до інтенсивності освітлення сходи й розсада томата.

 Насіння висівають у добре підготовлений ґрунт на глибину 1–2 см. Ґрунт на глибині висіву насіння повинен бути вологим. Інакше можлива загибель насіння або затримка їхнього проростання, що призведе до значного зрідження посівів і створить проблеми при боротьбі з бур’янами. Посів роблять сівалками точного висіву “Стенхей”, “Акорд”, Гаспардо” або сівалками з мікропроцесорним управлінням і контролем висіву “Клен”.

Норма висіву залежить від сорту (гібриду), схеми посіву, типу сівалки, якості підготовки ґрунту й варіюється в межах 8–15 насінин на погонний метр (0,2–0,7 кг/Га). При посіві сівалками З-4,2. СКОН-4,2 норма висіву збільшується до 0,8–1,5 кг/га, виникає необхідність використання баласту при посіві й подальшому формуванні оптимальної густоти стояння рослин. При вирощуванні томатів із застосуванням систем краплинного зрошення (СКО) оптимальні схеми висіву 90+50, 130+50, 140+50, 150+40 й 140 см.

Головне – формування оптимальної густоти стояння рослин, що при застосуванні СКЗ складає 25–45 тис. рослин/га й залежить від особливостей сорту (гібриду). Висів проводять при прогріванні ґрунту в шарі 0–10 см до оптимальної температури, календарні строки по регіонах коливаються від кінця березня до середини квітня, а за фенологічними спостереженнями збігаються із цвітінням абрикосів.