Насіння гарбуза висівають тоді, коли температура ґрунту на глибині 10-12 см досягне 12-14°С. У південних районах України і Закарпатті - це третя декада квітня, а на Поліссі і в західних областях - перша половина травня. У більш ранні строки висівати насіння недоцільно, оскільки сходи можуть потрапити під весняні приморозки і загинути. Схема сівби така сама, як і при розсадній культурі. У гніздо висівають по 2-4 насінини. Досить високі врожаї можна зібрати тоді, коли в гніздо перед сівбою внести по 3-4 кг перегною, дві склянки попелу, 50 г суперфосфату і добре перемішати з ґрунтом. У разі зараження ґрунту дротяником норму висіву насіння збільшують до 5-6 шт., а до перегною додають 0,5-1 г ТМТД. Глибина загортання насіння 3-7 см. Після сівби гнізда мульчують перегноєм. Гарбуз є також цінним ущільнювачем для інших овочевих культур (буряка столового, моркви, капусти, цибулі, картоплі). У цьому випадку насіння висівають на відстані 4-5 м. Стебла гарбуза виткі, тому городники часто висаджують його попід тином, біля альтанок, веранд тощо. У фазі одного справжнього листка рослини проріджують, залишаючи в гнізді 1-2 найкраще розвинених. Якщо залишають дві рослини, огудину їх спрямовують у протилежні боки. Якщо гарбуз вирощують біля тину, альтанок, його плоди, що зав'язалися на висоті понад 40-50 см, підв'язують, щоб запобігти стягуванню огудини і пошкодженню рослин. Усі неплодоносні пагони доцільно видаляти. За місяць до закінчення вегетації жіночі квітки видаляють, а пагони прищипують. Збирають плоди в повній стиглості з плодоніжкою до настання приморозків. Знімання плодів без плодоніжки створює сприятливі умови для пошкодження плодів гарбуза грибковими хворобами у місцях їх відриву. Зібрані без плодоніжок плоди складають окремо і використовують у першу чергу.